gro-za			2010-10-10 10:26:36
400 x 300, 26 кБ Колишній нашо-українець, голова Солом'янської РДА І.П. Сидоров продався регіоналам. Кар'єра продовжена. 23 вересня відбувся ІІІ етап ХІІІ конференції Солом'янської районної в м. Києві організації Партії регіонів, на якій головою районної організації обрано народного депутата України, першого проректора Національного авіаційного університету Максима Георгійовича Луцького. Він виступив з доповіддю «Щодо політичної ситуації у м. Києві у зв'язку з припиненням у м. Києві виборчої кампанії з виборів депутатів районних у м. Києві рад». У роботі районної партійної конференції взяли участь лідер Київської міської організації Партії регіонів, міністр Кабінету Міністрів України Анатолій Толстоухов та народний депутат України, голова Шевченківської районної в м. Києві організації Партії регіонів Олександр Єгоров. Під час конференції було урочисто вручено партійні квитки знаним та авторитетним у районі людям, серед яких голова Солом'янської райдержадміністрації Іван Сидоров, заступник голови Солом'янської райдержадміністрації Анатолій Іващенко, проректор Київського національного університету будівництва та архітектури Геннадій Лагутін, директор з розвитку товариства «ТОП+Ниво» Олексій Кудрявцев, головний лікар поліклініки №1 Вікторія Зацеркляна, генеральний директор ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» Андрій Палєхін, голова правління ВАТ «Меридіан ім. С. П. Корольова» В'ячеслав Проценко, директор гімназії №318 «Міленіум» Людмила Порох, заступник голови правління Всеукраїнського благодійного фонду екологічного та соціального захисту Максим Заболотний, студентка НАУ Маргарита Власюк та ін. Рада Солом'янської районної у м. Києві організації Партії регіонів відтепер працюватиме у складі Максима Луцького, Івана Сидорова, Анатолія Кудріна, Леоніда Громашева, Романа Середи, Романа Карпова, Ольги Сергеєвої, Андрія Нікончука, Оксани Грутман, Андрія Ховрича, Сергія Баранова+Мохорта, Павла Лепського, Вадима Микитенка, Раїси Гаган та Лариси Німак. Газета "Солом'янка", № 9 (143), жовтень 2010 р. www.solor.da-kyiv.gov.ua/?id=1142
	gro-za			2010-10-09 16:18:30
ПРОЩАЙ ПЕРЕРАХУНОК! Хай живе Попов! www.kreschatic.kiev.ua/ua/3452/doc/1285180686.html - 8 жовтня 2010 року, п'ятниця, №146 (3777) Розпорядження КМДА № 553 від 27 липня 2010 року Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у місті Києві 1 вересня 2010 року за № 27/853. Про визнання такими, що втратили чинність, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2306 та від 17.10.2003 № 1923 Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (із змінами і доповненнями) та з метою приведення нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації у відповідність до вимог чинного законодавства України: І. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Київської міської державної адміністрації: — від 26.12.2002 № 2306 “Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання”, зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 28.12.2002 за № 100/483; — від 17.10.2003 № 1923 “Про внесення змін та доповнень до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.12.2002 № 2306”, зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 30.10.2003 за № 74/560. 2. Розпорядження набуває чинності з моменту його оприлюднення. 3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов’язків. Виконуючий обов’язки голови О. Попов
1	gro-za			2010-10-09 16:56:17
	300 x 210, 33 кБ Киянам: забудьте про перерахунки за ЦО та ГВП після 08 жовтня 2010 р. Тепер з вас будуть стягувати стільки, скільки забажає Київенерго. Точніше, скільки забажає Попов, а Київенерго просто не додаватиме теплову енергію порівняно з нормативом - 0,147 Гкал/кв.м протягом сезону. Втім, Київенерго і раніше так діяло, однак іноді судовими рішеннями вдавалося провести перерахунок на підставі розпорядження КМДА № 2306, тепер уже недіючого. Залишається один вихід - встановлення квартирних приладів обліку ЦО. Життя покращилося вже сьогодні (В.Янукович). Життя стало веселішим (М. Азаров). А чи не пішли б Ви, шановні, під три чорти?
	gro-za			2010-10-08 18:47:41
200 x 257, 7 кБ news.bigmir.net/capital/335305/ - Будемо жити з Олександром Поповим (не винахідником радіо). ПР: Глава КГГА будет назначен в ближайшие дни 19 мин назад В Партии регионов заявляют, что Глава Киевской городской администрации будет назначен в ближайшие дни. "В ближайшие дни будет назначен глава администрации Киева", - сказал на пресс-конференции в пятницу первый заместитель председателя Партии регионов Владимир Рыбак. Отвечая на уточняющий вопрос, будет ли назначен на эту должность Александр Попов, который сейчас занимает должность первого заместителя главы Киевской горадминистрации, Рыбак отметил, что согласно Конституции Украины и законодательству, решение по этому вопросу принимает президент Украины. "Президент в ближайшие дни примет решение", - подчеркнул Рыбак. "Но я бы поддержал вашу идею, чтобы был назначен Попов", - обратился он к журналисту, задававшему вопрос. По словам первого замглавы Партии регионов, Попов "толковый руководитель" и он в свое время рекомендовал Попова для работы в Кабинете министров. Рыбак отметил, что Попов своей деятельностью в столице доказал свою эффективность. Как ранее сообщали СМИ, первого замглавы Киевской городской государственной администрации Александра Попова уже в ближайшие дни Президент Виктор Янукович может назначить главой КГГА. © 2000-2010, ООО "Бигмир-Интернет". Все права защищены.
	gro-za			2010-10-08 18:28:49
300 x 210, 31 кБ Ханне Северинсен звинуватила Ганну Герман у брехні. news.bigmir.net/ukraine/335299/ - Северинсен обвинила Герман во лжи 19 мин назад Бывший содокладчик Мониторингового Комитета ПАСЕ Ханне Северинсен требует от заместителя главы Администрации Президента Анны Герман извинений за распространение недостоверной информации относительно получения квартиры в Киеве от Блока Юлии Тимошенко. ”Это абсолютно недостоверное обвинение и я требую, чтобы госпожа Герман или подтвердила это, предоставив доказательства, или выступила с официальным опровержением и извинилась передо мной за распространение такой лжи”, - сказала Северинсен. В то же время бывший содокладчик Мониторингового Комитета ПАСЕ отметила, что во время своего пребывания в Киеве, чтобы сэкономить на расходах, останавливается в квартире, где живет сестра ее подруги. ”Я считаю такие обвинения попыткой запятнать мою репутацию как бывшего содокладчика Парламентской Ассамблеи Совета Европы по Украине, а также как независимого эксперта. Кроме того, я считаю это попыткой бросить тень на действующих содокладчиков и мониторинг Ассамблеи как таковой. Также ставлю в известность госпожу Герман, что действующий содокладчик Мониторингового Комитета ПАСЕ Ренате Вольвенд - честный и незаангажированный профессионал, преданный своему делу, который делает какие-либо выводы только после глубокого изучение ситуации и проверки имеющихся фактов. Она в Мониторинговом Комитете ПАСЕ занимается Украиной уже не первый год и хорошо осведомлена о том, что делается в Украине”, - подчеркнула Северинсен. По ее мнению, такое поведение официальных представителей действующей власти свидетельствует о том, что, несмотря на свои официальные заявления, власть не удовлетворена последней Резолюцией ПАСЕ и дебатами о функционировании демократических институтов в Украине. ”Я хотела бы посоветовать госпоже Герман не тратить свое драгоценное время на распространение фальшивой информации обо мне, а сконцентрировать свои усилия на решении проблем, жестко раскритикованных в Резолюции ПАСЕ, в частности притеснений демократических свобод и прав человека, которые происходят при Президенте Викторе Януковиче”, - добавила Северинсен. Как известно, 6 октября Герман в эфире Первого национального телеканала обвинила Вольвенд и Северинсен в заангажированности при оценке ситуации в Украине. ”Нужно нам украинские газеты издавать на английском языке и больше иметь сайтов, которые переводятся на английский язык. И дать все адреса госпоже Вольвенд. Она будет лучше проинформирована о том, что делается в Украине, и не будет такой заангажированной. Она также прочитает и те материалы, которые я читала, что якобы ее коллега Северинсен получила квартиру от БЮТ в Киеве, в которой она живет. Это очень интересная информация. И я думаю, что для госпожи Вольвенд она также будет интересной”, - сказала Герман. © 2000-2010, ООО "Бигмир-Интернет". Все права защищены.
	shakirkirill	Ukraine		2010-10-08 16:32:00
Виктор Иванович, разместил Постановление Пылаевой, видел Ваши сообщения, как раз был вынужден уйти на половине сообщения, сейчас все дополнил. У меня уже есть полный текст решения по Цокол, но подожду может в базе появится, некогда распознавать. Я не стал вдавать особенно в подробности относительно ст.197-1 ККУ но если кого-то заинтересует могу поделиться опытом с точки зрения ее применения в судах. С уважением, Кирилл P.S На подходе еще два решения гражданское и уголовное дело по зарплате, но пока боюсь сглазить, но очень интересные и поучительные. Столкнулся с нововвдениями по поводу изменения предмета иска - в одном случае назвал уточнением - прошло, в другом случае подал иск и сразу же ходатайство обьединить в одно производство, через..... Посмотрим!
1	gro-za			2010-10-08 18:15:49
	Поділіться, будь-ласка, у т.ч. стосовно ст.197-1 ККУ.
2	shakirkirill	Ukraine		2010-10-08 23:14:50
	Обязательно, Виктор Иванович, как раз на примере моего дела, только с понедельника С уважением, Кирилл
	Владимир			2010-10-08 13:24:43
На мою оферту по типовому договору "ВСП Чоколівський" та "Дирекція..." надіслали однакові відповіді - що оскільки законних тарифів немає, то заключити договір теж немає можливості. Виходить, що винні не вони, і винних не так легко знайти. Віктор Іванович, що порадите? Хочу заперечити нарахування у 2-му півріччі 2009 і у 2010 році за підвищеними тарифами, щоб не надсилали платіжки з приміткою борг і порахували по тарифам до підвищення. Чи є підставою факт відсутності законних тарифів, або як правильно дати обгрунтування такої вимоги?
1	gro-za			2010-10-08 18:14:02
	Таким чином вони дали Вам індульгенцію на несплату за ЖКП. До Вас прохання від імені користувачів обох сайтів: розмістіть, будь-ласка, скан-копії Ваших звернень і отриманих відповідей у Форумі на сайті gro-za.pp.ua . При цьому бажано дотримуватися порад щодо формату зображень, викладених у тому Форумі (розділ "Оголошення засновника"). Дякую. Відносно вимог скасувати незаконні нарахування - без звернення до суду з відповідним позовом не вдасться. Зразки реально задоволених позовних заяв, а також таких, що розглядаються, знайдете у тому ж Форумі. Наприклад, серед останніх, справа Бреничів.
	gro-za			2010-10-07 19:56:47
news.bigmir.net/ukraine/334866/ - Судья взяла самоотвод в деле против Кучмы и Литвина из-за Пукача Сегодня, 18:13 Судья Печерского районного суда Лариса Цокол заявила самоотвод. Об этом в интервью журналистам в четверг сообщила представитель интересов вдовы журналиста Георгия Гонгадзе Мирославы Валентина Теличенко после общения с судьей. Цокол должна была в четверг рассматривать жалобы Теличенко на закрытие дел в отношении экс-президента Леонида Кучмы, председателя Верховной Рады Украины Владимира Литвина, экс-главы СБУ Леонида Деркача, ныне покойного генерала МВД Эдуарда Фере и экс-майора госохраны Николая Мельниченко. По словам адвоката, судья мотивировала свой самоотвод тем, что в 2004 году под ее председательством Печерский райсуд отменил постановление Генпрокуратуры о возбуждении уголовного дела в отношении экс-начальника Департамента наружного наблюдения Алексея Пукача. Теличенко подчеркнула, что обе жалобы (одна об отказе в возбуждении уголовного дела в отношении Кучмы, Литвина, Деркача и Фере, вторая - на постановлении о закрытии уголовного дела в отношении Мельниченко) возвращены главе Печерского суда для определения судьи, который будет их рассматривать. Как сообщалось, вчера Теличенко подала жалобы в Печерский райсуд Киева на решение Генпрокуратуры, которым было отказано в возбуждении уголовных дел против Кучмы и Литвина из-за отсутствия в их действиях состава преступления. Сегодня Верховный суд продлил до 8 декабря арест Пукача, обвиняемого в убийстве Гонгадзе. © 2000-2010, ООО "Бигмир-Интернет". Все права защищены.
1	gro-za			2010-10-07 20:00:40
	З суддею Л. Цокол знайомий особисто, оскільки під її головуванням вирішувалися деякі цивільні справи з моєю участю, як представника. Можу порекомендувати суддям Печерського району м. Києва з неї брати приклад. У даному випадку вона проявила свою громадянську позицію і не підкорилася очевидному тиску зовні.
	gro-za			2010-10-06 21:53:23
Сюрпризи податкового кодексу - чому в Україні очікується антиподатковий заколот. ========================================================== Рубикон пройден. Сколько раз на протяжение все еще недолгой каденции Виктора Януковича звучали эти слова? И сколько еще прозвучат? Но Рубикон был пройден не в дыму Верховной Рады, когда принимали закон о пролонгации пребывания ЧФ РФ. И даже не тогда, когда население получило первые платежки с новыми ценами на газ. Рубикон пройден сейчас, когда появился окончательный проект нового Налогового кодекса. Иллюзий больше нет. Обещанного либерализма от "прагматичной власти" тоже. Есть четкая, целенаправленная и самоуверенная попытка построения корпоративистского государства, в котором не существует среднего и малого бизнеса, в котором нет места среднему классу как таковому. "Доопрацювали"... Как же долго нужно было кодекс улучшать и дорабатывать, чтобы в финале выдать ТАКОЕ - самый жесткий из предлагавшихся вариантов? После этого кто-то еще уверен в налоговых каникулах? Кто-то продолжает надеяться на Тигипко, Акимову или еще кого-то, кто бросится на защиту единого налога - хотя бы в предвыборных целях? Нет, и еще раз нет. Нас всех "развели". "Развод" коснулся миллионов тех, кто или верил во что-то, или думал, что его не коснется. Да, тот же Тигипко, просто из принципа, просто потому, что окончательный вариант кодекса писал явно не он, может начать возмущаться. Но не ждите, что он уйдет из правительства. И что в результате закон будет изменен, и азаровские новации снова исчезнут. Новый 2011 год, для вас, дамы и господа, будет судьбоносным. Вам, в самом легком варианте, придется закрывать свои ЧП и СПД. Новый налоговый кодекс фактически ликвидирует на 90% упрощенную систему налогообложения. 3 миллиона человек, как утверждает комитет по предпринимательству, пользуется ею. Сколько из вас, господа, готовы платить по 600-1500 грн ежемесячно? И это - только чистого налога, без всех прочих начислений. Сознательная ликвидация единого налога является стрессом для миллионов людей, все-таки научившихся выживать за последний десяток лет. И даже до кризиса вроде бы живших неплохо. И, тем более, для надеявшихся на сытую стабильность "имени Януковича". Русским языком и прочим Табачником теперь глаза не замылишь, популярность не восстановишь. Недовольство теперь охватит всю страну. Но, как обычно, многие попытаются выжить в одиночку. Ясно, что Янукович таким образом отдает долги. Долги, которые требует от него большой бизнес - и требует с того самого времени, как нынешний гарант Конституции пришел к власти. Потому новый налоговый кодекс так либерален к большому бизнесу. Платить за всех будет средний и малый бизнес. И если не перейдет на общую систему - уйдет в тень. Под "крыши" чиновников и больших корпораций. По-иному эта власть с ее иерархическим менталитетом, в котором есть только вертикаль, но нет горизонталей, есть подчиненные и "крышуемые", но нет сотрудников и честной конкуренции, мыслить не может. Игры в либерализацию кончились. Самым банальным способом. Власть показала, что полностью игнорирует возмущение предпринимателей. Только как она рассчитывает взимать те самые налоги, если одна половина "упрощенцев" разорится, а другая уйдет в день? Ликвидация как класса Если только главной, стратегической целью, может быть, и не видной за краткосрочными задачами, является даже не наполнение бюджета и раздача преференций олигархам, а принципиальная ликвидация малого и среднего бизнеса. Показательное усмирение многих миллионов граждан и сознательный эксперимент над их терпением. Своеобразное испытание границ дозволенного. Выживут, утрутся, или нет? А если нет, что сделают и как легко можно будет их сломить? Малый и средний бизнес для тех, кто заседает на Печерских холмах, существует лишь как раздражитель и потенциально неконтролируемый слой населения. Многие говорят, что в стране нет среднего класса, а то, что имеется - его зародыши и уродливые формы. Но это - спор о понятиях, чистой воды схоластика. В реальности есть многие миллионы, работающие на себя, а на большого дядю. Сколько из них уже закрывают свои предприятия только потому, что новые налоги для них непосильны и абсурдны? Как логика может быть в том, чтобы человек, ведущий бизнес вне места регистрации, платил в месяц 1500 грн? 200 долларов плюс отчисления в пенсионный фонд - это и есть налоговые каникулы? Налицо выписанное желающими все контролировать бюрократами нарушение права на свободу предпринимательской деятельности, покушение на право человека вести бизнес там, где ему комфортно. В областных столицах и Киеве живет огромное количество людей, ведущих бизнес в этих городах - там, где больше возможностей и клиентов. Теперь для них вводят "крепостное право". Впору следующим шагом отбирать свидетельства о регистрации, если работаешь не по месту жительства. Удар, еще удар... Вчитаемся в новый кодекс. Упрощенной системы для юридических лиц нет вообще! А физлица обложены таким количеством ограничений, что вести бизнес может лишь живущая в деревне семья из двух человек, пекущая пирожки и продающая их на обочине. И если кто-то считает, что страхи "единщиков" преувеличены, а страдания гнусных "минимизаторов" справедливы, то этот человек либо не занимается бизнесом, либо же является наемным работником или чиновником. По тексту закона видно, что по единому налогу нанесено с полтора десятка серьезных ударов. Объем выручки сокращается до 300 тыс. грн. Причем это доход, а не прибыль! Кабмин Азарова таким образом рассчитывает собрать деньги для расчета с кредитом МВФ. Предположим, это не самый болезненный пункт нового кодекса - многие не получают в год и этого. Идем далее. Количество наемных работников сокращается до двух человек. Второй - это бухгалтер? Впрочем, большинству он уже и не нужен в новых условиях. Отныне упрощенная система не распространяется на десятки видов деятельности. Вот далеко не полный перечень: банки, кредитные союзы, ломбарды, лизинговые компании, доверительные общества, страховые компании, учреждения накопительного пенсионного обеспечения, инвестиционные фонды и компании, страховые и перестраховые брокеры, страховые агентства и регистраторы ценных бумаг. Тут же, вроде бы невзначай, вписаны "общественные и неприбыльные организации". Хватит осваивать западные фонды и гранты! Резонный вопрос - если организация неприбыльная, почему на нее распространяются ограничения - сознательно оставлен без ответа. В новой стране "самого лучшего в Европе инвестиционного климата" ничто не должно омрачать благостную картину и выходить за пределы контроля государства. Всякие общественники и прочие "грантоеды" - первые враги системы (Россия это давно знает). Потому что они - бездельники, либералы и вообще бесполезная интеллигенция. Им в государстве-корпорации, где всем безраздельно и безнаказанно заправляет крупный капитал, не место. Продолжаем наш список. Ограничения для физлиц по видам деятельности включают: розничную продажу подакцизных товаров, торговлю ювелирными изделиями, юридические и бухгалтерские услуги, управление предприятиями, инженерные услуги, технические испытания и исследования, рекламную деятельность, подбор персонала, посредничество в сфере недвижимости, обмен валют, производство и оптовую торговлю подакцизными товарами, внешнеэкономическая деятельность, оптовую торговлю, финансовое посредничество, работу с драгоценными металлами, добычу и продажу полезных ископаемых, организация торговли, сдачу недвижимости в аренду, торговлю предметами искусства и антиквариатом, услуги в сфере телерадиовещания, услуги охранных фирм и детективных агентств. Все эти виды деятельности со стороны видятся как высокодоходные и исключительно "минимизаторские". Но и всем оставшимся видам деятельности поставлены ограничения по сумме. Что неудивительно - если "единщиков" остается очень мало, значит, налог на них нужно радикально поднять! Мы уже знаем, что ставка теперь разнится от количества жителей в населенном пункте, где зарегистрирован СПДшник. Максимальная ставка - 600 грн, но без всех прочих отчислений. 1000 грн платят все специалисты информационных технологий. Ну, при их-то доходах это не деньги, уверены Николай Янович и Сергей Леонидович, которым разъяснили порядок цифр в неведомой для них сфере... Ладно, поверим в сверхдоходы буквально каждого провинциального веб-дизайнера, и примем как следствие, что программисты теперь будут получать деньги в конвертах или покинут страну. Незачем нам много Интернета, с помощью которого злопыхатели про власть пишут нелицеприятное! Вот и следующий "подарок" - упомянутая норма о ставке в 1500 грн для тех, кто ведет деятельность не по месту регистрации (фактически - все той же прописки). Вне зависимости от дохода, особенно если он - сезонный, платить нужно 1500 грн. Сколько людей теперь вынуждено будет сворачивать деятельность из-за этой фразы кодекса? Но есть люди, которые радуются, что зажравшиеся "новые киевляне" теперь массово начнут возвращаться в родную Хацапетовку. А вместе с ними - и "новые" харьковчане, дончане и львовяне, одесситы и запорожцы... Автор уже услышал такие мысли и от чиновников, и от, так сказать, простого народа. Но разве акулам матерого бизнеса и их ставленникам, заседающим в Кабмине и парламенте, есть дело до таких тонкостей? Они ворочают миллиардами и миллионами, и не гривен, а долларов, и, прежде всего, себя спасают от налогов. Платить будут иные - от аудитора до турагента, от реализатора до нотариуса. Зато разрешена авансовая уплата налога за квартал и год. Вот интересно, желающие в этой стране найдутся? Новация следует за новацией... Если у вас уже есть долг, стать плательщиком единого налога вы не сможете. Ваш кредит будет включен в сумму вашей выручки. Ставки налога будут ежегодно индексироваться (то есть - повышаться) согласно индексу потребительских цен. То есть, даже в оставшихся считанных видах деятельности единого налога не будет как такового. В случае прекращения предпринимательской деятельности налог начисляется и уплачивается до конца квартала. То есть, если у вас уже ничего не осталось - государство полностью вас ограбило новыми правилами - вы все равно должны уплатить налог. В последний раз. И спать спокойно. Отыне субъект предпринимательской деятельности лишается права на применение упрощенной системы, если он получил более половины дохода от одного контрагента на протяжении квартала с начала года нарастающим итогом. Кроме все тех "информационщиков". Почему их так выделяют в новом законе? Потому что они, несмотря на почти полную безнадежность ситуации, хоть как-то боролись, в то время как представители иных видов бизнеса молчали и думали, что "все рассосется". На площадях, арендуемых единщиком, деятельность других субъектов предпринимательства запрещена. Представляете магазины, особенно в маленьких городах, разделенные между несколькими такими плательщиками? Нонсенс! И не стоит такое представлять, так как очень скоро таких магазинчиков не будет, а везде будут супермаркеты, принадлежащие крупным торговым сетям. С новой эрой вас, господа! Видимо, чтобы не создавать совсем уж вопиющее впечатление своим цинизмом, в кодекс все же вписали налог на роскошь. Но лишь с 2014 года. А может, и вовсе не будет - для этого примут очередное переходное положение. Зато в Налоговом кодексе почему-то прописана возможность торговать пивом и вином в розницу на основе единого налога. Это кто же из нынешней власти пробил для своего бизнеса такое окошко? Или все сделано специально, дабы народ пил больше, находя с такой жизни отдушину в "зеленом змие"? Знакомая политика - еще с Ивана Грозного... Осторожные аналитики добавляют, что закон может еще дорабатываться и примерно месяц - как раз до выборов - проходить через парламент. Если его уже сейчас не решит подписать Янукович. Такой вариант возможен. В Верховной Раде, в среде самой Партии регионов, есть лоббисты разных видов деятельности. Не все там довольны кодексом, написанным явно под диктовку старого бюрократа Азарова. Но в том-то и беда, что единственное, о чем договорились правящая бюрократия и большой бизнес - это в ликвидации бизнеса малого. Как конкурента. Как источника "крамолы", которая может вылиться во всякие "майданы". Расчет прост: когда люди начинают думать о выживании, им не до проявления недовольства. У всех есть дети. Все боятся, и власть тем самым лишний раз убеждается в собственной силе и безнаказанности. К тому же, митинговать почти бессмысленно. К кому обращаться? Во власти друзей у малого и среднего бизнеса не оказалось. Януковичу и Азарову, Бродскому и Акимовой, Тигипко и Ярошенко важно соблюсти свои интересы. Они прекрасно знают - гражданского общества в стране нет. Для особо недовольных есть налоговые инспекции, суды, и, в конце концов - Могилев и Хорошковский. Некие акции протеста все же будут. По всей стране - от Сяна до Северского Донца. Рубикон-то уже перейден. Но только давайте задумаемся, насколько долго каждый готов бороться, вместо того, чтобы быстро "сунуть" в указанную "лапу" и вообще уехать из Украины? Если кодекс не побоялись в таком откровенном виде принять в самый канун выборов, значит ясно - результаты этих выборов уже написаны. Миллионы человек лишаются возможности выразить власти свое законное недовольство. Власть максимально самоуверенна. Она сознательно "ломает" миллионы всех, кто не вписывается в ее систему. Она уже провела тест, повысив цену на газ. Ничего не произошло. Не страшно. Обещают весной еще повысить - и это перетерпим. 1990-е пережили - и Азарова с Бродским переживем. Процентов 20-30 все-таки перейдет на новые условия и начнет исправно платить. И на них будут ссылаться как на образец "правильного поведения". Новый кодекс практически не оставляет выбора. Выбора - как принципа свободы. Предприниматель не должен ощущать себя независимым от государства. Он должен знать свое место - место кормильца "государевых людей", включая самую маленькую сошку с правом подписи. Или он должен становиться наемным работником на большого олигарха. Не нравится? Попробуем протестовать? "Орлы Могилева" уже на подлете... Текст: Сергей Вершков Источник: КОНТРАКТЫ
	shakirkirill	Ukraine		2010-10-06 17:48:23
Виктор Иванович, добрый вечер! Это Кирилл. У меня новые решения. Целая серия скоро размещу их в своем подразделе. Самое главное отказано застройщику в отмене постановления о возбуждении уголовного дела - судья Пылаева, очень сложный и интересный процесс 4 заседания еженедельно, это уже третье решение после двух пересмотров в апеляционном суде. И второе, если помните, апеляция на решение Цокол о возмещении ущерба с тех же застройщиков. Судья Евтушенко почти полностью удовлетворила нашу жалобу, причем отменила решение Цокол полностью, мы просили частично. Это решение в полном виде ожидаю завтра, сразу же размещу его там же. Там очень интересная особенность по ответственности участников совместной деятельности. Апеляционный суд к его чести принял наши аргументы. Так же, ноу-хау от застройщика - подача в хозсуд иска к физлицу также размещу. Не был у Вас тысячу лет, когда у Вас заседание по, даже не знаю кому, Черновецкому или Попову? С уважением, Кирилл
1	gro-za			2010-10-07 19:18:20
	Кириле, доброго вечора! Радий Вас знову побачити. Розклад моїх засідань викладений внизу головної сторінки сайту gro-za.pp.ua, а також у розділі "ФОРУМ-Судові справи" того ж сайту. Щодо нових судових рішень - з нетерпінням чекаю їх у Форумі. Зверніть увагу на мої рекомендації стосовно попередньої технічної обробки неякісних фотозображень, якщо такі будуть, а також щодо уникнення надмірних обсягів прикріплених файлів. Мені якось не вдається призвичаїти користувачів до тих простих рекомендацій.
	gro-za			2010-10-04 19:01:12
www.imagebam.com/ - розміщення фотогалерей для використання в сайтах.
	gro-za			2010-10-04 18:03:18
516 x 600, 96 кБ Їх багато, вони придумають, як дурити народ.
	gro-za			2010-10-04 17:57:57
500 x 564, 62 кБ Постійне посилання: www.pravda.com.ua/articles/2010/10/4/5436288/ Справа Рудьковського: подвійні стандарти в дії Катерина Каплюк, Сергій Лещенко, УП _ Понеділок, 04 жовтня 2010, 13:23 Закриття кримінальної справи проти Миколи Рудьковського відбулося буденно. Сталося це 26 травня 2010 року. Увага тоді була зосереджена на формуванні нової влади, тому цій події мало хто приділив увагу. Але фінал "справи Рудьковського" - безпрецедентний випадок в новітній історії України. "Справа Рудьковського" стосувалася його польотів чартерним літаком за державний кошт у приватних справах до Парижа в компанії української моделі "Міс Україна-Всесвіт" Олександри Ніколаєнко. Колишній міністр транспорту в уряді Віктора Януковича звинувачувався за пунктом 5 статті 191 Кримінального кодексу України - "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою". Йому загрожувало від 7 до 12 років ув'язнення. Цікаво, що Рудьковському були висунуті аналогічні обвинувачення, що зараз пред'явлені екс-першому заступнику голови "Нафтогазу" Ігорю Діденку. Наприкінці 2009 року, тобто за правління Ющенка, справа Рудьковського слухалася по суті в Печерському суді Києва. Рудьковський намагався загальмувати цей процес, подаючи клопотання, що не може брати участь у судових засіданнях в зв'язку з поганим самопочуттям. Що, втім, не заважало йому потім кататися на схилах гірськолижного курорту Куршевель у Франції. А після інавгурації Віктора Януковича справа проти Рудьковського була... закрита. 7 квітня 2010 року прокурор відмовився від обвинувачення (!), хоча до виголошення вироку залишалися лічені засідання суду. Це - небачене в практиці української правоохоронної системи. Тобто прокурор спочатку підтримав усю зібрану слідчими доказову базу, але через деякий час під впливом невідомих обставин відмовився від результатів розслідування. "Прокурор просив суд закрити провадження у справі, оскільки дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, в його діях відсутній склад злочину", - цими рядками із рішення Печерського суду повідомляється про раптову зміну настроїв у державного обвинувачення. Закриттю справи Рудьковського передували цікаві події. Так, спочатку обвинувачення екс-міністра підтримував один прокурор, але на засіданні, де держава оголосила про відмову від обвинувачень Рудьковського, було проведено заміну - прийшов інший прокурор. При чому наявність достатніх доказів для засудження Рудьковського спочатку визнавав не лише слідчий з прокурором, але навіть суд. На якомусь етапі Рудьковському вдалося домогтися направлення справи на додаткове розслідування, але у 2009 році Апеляційний суд Києва постановив, що вона має слухатися по суті для винесення вироку. "Українська правда" мала нагоду ознайомитися з обвинувальним висновком по справі Рудьковського. Документ дає уявлення про те, чи справді справа була безперспективною. Отже, з чого все почалося. Керівництво Мінтрансу на чолі з Рудьковським мало провести 11 червня 2007 року в Брюсселі офіційну зустріч із представниками Євросоюзу щодо спільного авіаційного простору та розбудови транспортної інфраструктури України. Для українських чиновників були куплені авіаквитки на рейсовий літак на 10 та 12 червня 2007 року за маршрутом Київ-Франкфурт-Брюссель-Київ, вартістю 7,8 тисяч гривень кожен. Замовила їх через Держпідприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень", яка входить до сфери управління Мінтрансу. Мати при Міністерстві кишенькову структуру, яка займається зароблянням коштів - це поширена практика в Україні. Зазвичай за ресурси цих самоокупних держструктур здійснюється оплата видатків, які не передбачені напряму в бюджеті - ремонти кабінетів, купівля машин тощо. У випадку з Рудьковським ця структура оплачувала йому чартерний переліт з фотомоделлю. Отже, переговори делегації Мінтрансу в Брюсселі мали відбутися 11 червня, однак 7-8 червня, за декілька днів до вильоту Рудьковський повернув свої квитки на рейсовий літак. За даними слідства, він зробив це "без поважних причин і діючи в особистих інтересах, зловживаючи своїм службовим становищем міністра транспорту, діючи умисно в особистих інтересах з метою розтрати державних коштів". Міністр вирішив летіти окремо від інших учасників зустрічі, і не до Брюсселю, а до європейської столиці всіх закоханих - Рудьковський доручив підлеглим орендувати йому чартер за маршрутом Київ-Париж-Київ. Виконуючи наказ Рудьковського, співробітники міністерства замовило в авіакомпанії "Челендж Аеро" чартерний рейс вартістю 392 904 гривень - на той час майже 80 тисяч доларів. Міністру був поданий до трапу бізнес-джет Sessna 560 XL. За даними досудового слідства, у Рудьковського не було невідкладних справ у Парижі. Якщо такими, звичайно, не вважати подорож разом з топ-моделлю Олександрою Ніколаєнко. Коли Рудьковський повернувся до Києва, постало питання про оплату авіаперельоту чартерним літаком. Платити майже 400 тисяч гривень міністр вирішив не з власної кишені, а з коштів державного підприємства. Слідство встановило, що 29 червня 2007 року він наказав першому заступнику директора Держпідприємства "СМАП" Степану Деркачу оплатити свій переліт до Парижа. До всього іншого, Деркач є близьким товаришем Рудьковського, тому той виконав доручення свого начальника і друга. Отже, 6 липня 2007 року пан Деркач наказав бухгалтеру Тетяні Полудень оплатити ці послуги. Того ж дня вона перерахувала 392 904 гривень з банківського рахунку Держпідприємства "СМАП" на рахунок авіакомпанії "Челендж Аеро". Ця історія могла б зійти з рук Рудьковському, якби не його конфлікт з директором "СМАП" Анатолієм Ткаченком, який відмовлявся фінансувати подорож до Франції. За його відсутності наказ проплатити дав заступник директора "СМАП" Деркач. Гроші зняли зі статті "проведення конференцій та нарад". Власне, заява Ткаченка до слідчих і стала підставою для порушення справи. "Ткаченка і Деркача було запрошено до Рудьковского на нараду... Ткаченко повідомив Рудьковському, що оплата цього рейсу не може бути здійснена очолюваним ним підприємством, оскільки незаконна, а вартість послуг - набагато завищена. Після відмови Ткаченка оплатити переліт до Парижа Рудьковський звернувся до Деркача і дав вказівку здійснити оплату за рахунок ДП "СМАП" та доповісти після виконання", - ідеться у матеріалах справи. 27 листопада 2007 року слідчий відділ СБУ порушив кримінальну справу проти Рудьковського за статтею 191 частиною 5 Кримінального кодексу України. У лютому 2008-го він тиждень провів під арештом, які лідер Соцпартії Олександр Мороз назвав "узаконеними тортурами". Під час слідства були встановлені подробиці справи, серед яких найбільше вражають свідчення самого Миколи Рудьковського. Наприклад, він заявив, що до розтрати коштів не причетний, а оплачувати рейс не наказував. Далі - ще цікавіше. Рудьковський сказав, що... забув, хто крім нього був на борту чартерного літака. Дивно, але Рудьковський навіть забув назву готелю у французькій столиці, де він зупинявся. "Не заперечуючи факт використання зазначеного авіарейсу, Рудьковський сказав, що не пам'ятає, з ким саме він літав. Також Рудьковський не зміг пригадати, де в Парижі він проживав", - ідеться у матеріалах справи. "Незважаючи на те, що рейсом Київ-Париж-Київ Рудьковський літав разом з Олександрою Ніколаєнко, Рудьковський пояснив, що йому знайоме прізвище Ніколаєнко О.В., але чи здійснював він виліт саме з нею, не пам'ятає", - також зазначається в матеріалах слідчого. На допитах Рудьковський аргументував необхідність летіти в Парижі тим, що він нібито зустрічався з керівництвом Європейської конференції міністрів транспорту, яка розташована у французькій столиці. При цьому Рудьковський сказав, що "не пам'ятає", де відбувалися ці переговори. Однак саме після їх проведення, на чому наполягає Рудьковський, він виїхав залізницею з Парижа в Брюссель, де приєднався до делегації Мінтранса, а потім назад повернувся у місто на Сені. Заяву Ткаченка про вчинення злочину він мотивує помстою за те, що Рудьковський проводив перевірки діяльності ДП "СМАП". У свою чергу, працівниця аеропорту "Бориспіль" М-ва підтвердила, що Рудьковський літав чартерним рейсом із "жінкою, яка представляла Україну на конкурсі "Міс світу", ведучою передачі телеканалу українського телебачення - Ніколаєнко О.В.". Як виявилося, Рудьковський не надто переймався навіть своїми безпосередніми обов'язками у Брюсселі. Представник України в Євросоюзі Роман Шпек розповів, що близько 9-10 години 11 червня 2007 року він зустрів Миколу Рудьковського на залізничному вокзалі та привіз до представництва України в ЄС, де відбулась низка ділових зустрічей. А вже близько 14-15 години Рудьковський попрощався з членами делегації та поїхав з Романом Шпеком на залізничний вокзал Брюсселя, щоб повернутися до Парижу. 12 червня члени делегації, за винятком Рудьковського, прилетіли з Брюсселя в Київ. Власне, на цих фактах будувалося обвинувачення проти Рудьковського і судовий процес над ним. Захист екс-міністра повідомив, що термінове відрядження до Парижа впало на голову їх підзахисному як сніг на голову - це було доручення тодішнього віце-прем'єра Клюєва. Однак сам урядовець не прийшов до суду підтвердити свої слова. Жодної письмової вказівки за його підписом теж надано не було. Версію про те, що наказ їхати до Парижу віддав Клюєв, озвучив у суді лише депутат-регіонал Валерій Бондік, який тоді був заступником міністра та начебто чув це на власні вуха. Щоправда, навіть Бондік не зміг підтвердити, що це Клюєв доручив Рудьковському взяти з собою до Франції фотомодель. Уже в ході слухання справи по суті, навесні 2010 після інавгурації Януковича прокуратура пом'якшила обвинувачення Рудьковському. Його дії кваліфікували не як частина 5 статті 191 "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем", а як частина 2 статті 364 Кримінального кодексу "зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки". Відповідно, термін покарання зменшувався - Рудьковському загрожувало не від 7 до 12, а від 3 до 6 років позбавлення волі. Але в підсумку прокурор взагалі зняв усі свої претензії до міністра-мандрівника. "В судовому засіданні 12.05.2010 року прокурор у справі заявив про те, що він постановою від 07.04.2010 року відмовився від обвинувачення Рудьковського у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, просив суд приєднати зазначену постанову до матеріалів справи, закрити провадження у справі, оскільки дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.364 КК України", - ідеться у реабілітаційному для Рудьковського рішенні Печерського райсуду. Японія транзитом Епізод з подорожжю Рудьковського до Парижа - це не єдиний раз, коли він поєднував приємне зі службовими обов'язками. Через місяць після цих подій, з 7 по 13 липня 2007 року Рудьковський полетів до Токіо, а на шляху додому залетів на... Гаваї. Переліт делегації Мінтрансу на чолі з Рудьковським до Токіо оплачувало те ж державне підприємство "СМАП". Цього разу вони всі літали рейсовим літаком. За авіаквитки було заплачено 159 тисяч гривень. Ревізія КРУ визнала ці витрати державних коштів як такі, що не пов'язані з діяльністю "СМАП". Більше того, окрім співробітників Мінтрансу, до Токіо за рахунок "СМАП" літав брат Рудьковського Сергій, який мав статус позаштатного радника. Уже коли навколо цієї історії здійнявся галас, він покрив вартість квитка за власні кошти. Однак найбільш цікавий був маршрут самого міністра Рудьковського. Вся делегація вилетіла з Києва до Відня, де зробила пересадку до Токіо. Таким же способом вони повернулися до України. Але не Рудьковський. Він, як і всі, вилетів до Токіо через Відень. Однак побув у Японії недовго, після чого поклав обов'язки вести переговори на заступника міністра Катерину Фоменко. Сам же Рудьковський завчасно залишив Токіо та вилетів до міста... Гонолулу, столиці Гавайських островів. Там Рудьковський провів декілька днів, після чого полетів до Сан-Франциско, звідти - до Мюнхена, а потім - до Києва. Цей авіатур обійшовся держпідприємству в 42,5 тисячі гривень, на той час - майже 9 тисяч доларів. І, за інформацією джерел, у "переговорах" Рудьковського на Гавайях також брала участь міс Україна-Всесвіт Олександра Ніколаєнко. Таке от суміщення приємного з корисним, яке держава Україна "пробачила" своєму колишньому міністру. P.S. "Українська правда" направила Миколі Рудьковському прохання про коментар щодо обставин закриття порушеної проти нього кримінальної справи, однак протягом шести днів він не відгукнувся на звернення кореспондента, намагаючись вирішити питання через головного редактора. © 2000-2010 "Українська правда" Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на pravda.com.ua
	Кирил			2010-10-04 15:46:11
Вікторе Івановичу, нагайде будь ласка долю адміністративної справи № 2а-57/09. Чому справа, що має велике суспільне значення до сих пір не розглянута апеляційною інстанцією та чи є інформація в які строки буде порушено апеляційне провадження. Ще хотілось би дізнатись, яким чином суд повинен визначати наявність заборгованості, якщо всі тарифи скасовані, чи може суд в такому випадку виходити з обсягу послуг, які ЖЕК фактично надаються. Дякую.
1	gro-za			2010-10-04 17:22:43
	Справа зависла у черзі на розгляд апеляційної скарги КМДА в КААС. Черговість встановлюється відповідно до ЗУ "Про судочинство і статус суддів", тобто теоретично прискорити остаточне вирішення питання неможливо. Відносно позовів про стягнення заборгованості за ЖКП з мешканців - житлово-експлуатаційні організації не дуже переймаються юридичними аспектами проблеми. У них принцип один - "Хочу і буду!". Однак за клопотанням відповідача суд може зупинити розгляд поточної справи до вирішення іншої справи. І це дає шанс споживачам ЖКП захистити свої інтереси.
	Олександр			2010-10-03 16:13:53
Отримав повістку про виклик на судове засідання КОАС за позовом Задоя Юрія Миколайовича,Бичихіна Віктора Миколайовича до НКРЕ. Вікторе Івановичу, Ви будете приймати участь у цій справі?
1	gro-za			2010-10-04 17:23:39
	Не впевнений. Роль третьої особи без самостійних вимог незначна. А Юрій Миколайович, як позивач, добре підготовлений у цій справі. Крім того, ми нерідко спілкуємося.
	gro-za			2010-10-03 14:07:28
obkom.net.ua/news/2010-10-02/1655.shtml - Вкусы Анны Герман и «регионалов» разошлись: Поплавский стал кандидатом в депутаты от ПР Поющий «юный орел» свил себе безопасное гнездо. Киевская областная организация Партии регионов выдвинула Михаила Поплавского, Татьяну Подашевскую, Александра Мостипана и Анатолия Даниленко кандидатами в депутаты в одномандатных мажоритарных избирательных округах по выборам депутатов в областной совет. Такое решение было принято сегодня участниками второго этапа XVI конференции Киевской областной организации Партии регионов. От «Обкома»: Как известно, ректор Киевского национального университета культуры и искусств М. Поплавский в последнее время стал объектом яростных нападок со стороны зама главы АП А. Герман. См. об этом Герман растолковала, чем Поплавский отличается от Сердючки или, например, Герман умоляет Януковича дать ей напиться крови Поплавского. Теперь, очевидно, г-жа Герман объявит г-на Поплавского вторым Карузо. УНИАН 02 Октября 2010 16:55
1	gro-za			2010-10-03 18:03:29
	130 x 102, 9 кБ Чи переможемо Поплавського та інших донецьких на виборах?
	gro-za			2010-10-02 11:07:45
news.bigmir.net/capital/332779/ - Черновецкий распорядился начать отопительный сезон в Киеве с 4 октября Сегодня, 0:31 Мэр Киева Леонид Черновецкий подписал распоряжение о начале отопительного сезона в столице с 4 октября. Об этом сообщил первый заместитель председателя КГГА Александр Попов. "Решение начать отопительный сезон в Киеве раньше было принято из-за постепенного снижения среднесуточной температуры воздуха", - отметил Попов. Согласно документу, в этом году подача теплоносителя к системам теплоснабжения города начнется 4 октября 2010 г. в два этапа. Первый этап предусматривает подключение к отоплению дошкольных заведений, интернатов, школ и детских садов, общеобразовательных учебных заведений, диспансеров и других лечебных заведений по заявкам их руководителей. На месте головы. Интервью с Александром Поповым Напомним, еще с 1 июля, в Киеве повысили тарифы на горячую воду и отопление. © 2000-2010, ООО "Бигмир-Интернет". Все права защищены.
1	gro-za			2010-10-02 19:39:05
	Другий етап буде мати назву "Не тягніть кота за хвіст". Закінчиться числа 18 жовтня.
	gro-za			2010-10-02 11:06:55
obkom.net.ua/articles/2010-09/29.1906.shtml - СТРАНА СОВЕТОВ. На пути к Политсовету Украины Массовый поход губернаторов и даже министров на местные выборы напугал «Обком»: то ли в стране кончился кадровый резерв «донецких», то ли происходит нечто куда более неприятное и опасное… «Деятельности правительства избирательная кампания не касается. Поэтому даже комментировать течение кампании не является компетенцией министров. Я на этом настаиваю: чтобы никто не отвлекался от текущих дел. Если кто-то желает принять участие в выборах, пожалуйста. Но надо сделать выбор – где ты собираешься работать: в правительстве или в тех органах, в которые баллотируешься». (Председатель Партии регионов премьер-министр Украины Николай Азаров, 15 сентября 2010 г., речь на открытии заседания Кабмина) С момента произнесения Азаровым вынесенной в эпиграф фразы прошло всего-то две недели, однако вывод из увиденного можно сделать однозначный: смысл данного назидания не дошел не только до подчиненных премьера, но и до самого Николая Яновича. Или дошел, но был сознательно проигнорирован в угоду очевидной административной выгоде. Начиная со вторника, когда партии-кандидаты начали оглашать первые пятерки своих избирательных списков, в эфир неиссякаемым потоком идут новости: «губернатор такой-то области возглавил список Партии регионов на выборах в такой-то облсовет». Донецкая, Житомирская, Львовская, Ивано-Франковская, Закарпатская, Херсонская, Днепропетровская, Сумская, Волынская, Харьковская – да практически во всех областях именно так все и произошло. Исключения – разве что Киевская и Одесская области. В последней губернатор вообще решил баллотироваться в горсовет! Вместо него облсоветную рать возглавляет заслуженный агитатор Януковича, поп Агафангел Одесский и всея Измаила (МП). А в Киевскую область с чего-то вообще засунули министра топлива и энергетики Юрия Бойко – именно он и сместил губернатора на второе место в списке! Так что исключения лишь подтверждают правило: все главы областей зачем-то рванули в простые депутаты местных советов. Согласитесь, поверить в то, что хоть кто-то их них согласится променять жирное насиженное кресло на рядовой представительский статус, с которого разве что на дерибане земли можно душевно поиметь, сложно (даже неприкосновенности нет!). История Украины знает немало примеров, когда кандидат вносился в список «для галочки», а потом отказывался от мандата. Пальма пошлости в этом деле – у Блока Юлии Тимошенко. Внести в списки кандидатов в депутаты Киеврады в 2008 году премьер-министра и первого вице-премьера (плюс нардеп Томенко), чтобы провести в совет тех, кто через пару лет осчастливит Тимошенко и Турчинова наглым клонированием партии, – до такого могли додуматься только на Туровской. Впрочем, остальные на тех выборах имени Всепобеждающей Шизофрении тоже недалеко ушли: у ПР трое из пятерки были нардепами (Горбаль, Богословская и Табачник), блок НУ-НС возглавлял министр внутренних дел Луценко, в пятерке также засветилась нардеп от «Самообороны» Екатерина Лукьянова. И Катеринчуку как-то было совсем не стыдно протащить в Киевраду «Блок Катеринчука» без самого Катеринчука. Кстати, у Луценко, Горбаля и Томенко так и не осуществившаяся ходка в Киевраду была не первой – в 2006 году все трое тоже были в списках (Луценко – еще в Соцпартии, под предводительством главы Фонда госимущества Валентины Семенюк) и по результатам голосования получили мандаты, от которых благополучно отказались! И не стыдно было повторно парить свои кандидатуры избирателю, которого уже один раз кинули? Не слишком красиво в свое время поступили и Виктор Балога с Николаем Рудьковским. Оба – Балога в 2002-м, Рудьковский в 2006-м – одновременно избирались в ВР и в мэры Мукачево и Чернигова соответственно, а выиграв сразу две гонки, сделали выбор в пользу депутатства, тем самым заставив родные города заново проводить «мэриаду» (разумеется, не за свои, а за общественные деньги). Балогу еще понять можно – он избирался по мажоритарному округу и мог пролететь и там, и там. А вот у Рудьковского был гарантированно проходной номер в списке, и зачем он перся в Чернигов, если собирался выбрать мандат нардепа – непонятно. На нынешних выборах, благодаря приключившемуся в 2007 досрочному «разводу» во времени парламентских выборов и местных, подобных мук выбора у нардепов не будет. Теоретически может быть такая мука разве что у Василия Цушко, которого родная Соцпартия решила выдвинуть в мэры Одессы. Смысл идти с должности министра экономики в мэры нам, признаться, не слишком ясен. То ли Цушко кое-чем чувствует неминуемость скорой отставки с поста, то ли остро ощутил прилив безмерной любви одесситов и уверовал в себя, то ли Соцпартия просто, как в случае с Рудьковским, ощущает к мэрству в областных центрах какой-то беспредметный и бессмысленный интерес. А может, Василий Петрович просто наконец оценил тщету своих усилий воплотить в механизмах государственной политики бессмертные идеи Татьяны Монтян и понял, что для пацанов в Кабмине он не министр и не авторитет, а просто тот самый Вася с водокачки. В любом случае интересно будет посмотреть на отчаянную борьбу за кресло мэра южной Пальмиры главы Антимонопольного комитета и министра экономики. Вот уж шиза так шиза, даже если Цушко просто собираются использовать в качестве технического кандидата для Костусева. Кстати, не зря, видимо, Азаров, выезжавший в Одессу на рекламные гастроли в пользу Костусева, притащил с собой именно Цушко… Однако Цушко – это такой единичный случай. В мэры больше никто из чиновников не лезет. А зачем оно им? Первый этап подготовки к будущим выборам Партия регионов провела летом, без проблем «убедив» массу городских голов, что лучше им все-таки вступить в Ум, Честь и Совесть нашей эпохи (что поделать, что именно такой у этой эпохи «ум», такая «честь» и такая, прости Господи, «совесть»?). Что было там, где мэры то ли не хотели вступать, то ли их кресло было слишком важно занять собственной задницей, можно прекрасно увидеть на примере Запорожья. И, кстати, Киева, где тихо-мирно провернули потрясающую аферу – обезвредили пусть и неадекватного, но избранного внушительным большинством киевлян мэра и отдали всю власть над городом человеку, за которого не голосовали даже столичные сторонники его партии! Летом же произошло и удивительное сращивание партийных структур с государственными, завершившееся избранием губернаторов областей главами областных организаций Партии регионов. Странно еще, как в ПР не додумались создать Политсовет Украины, чтобы уже все функции партии совпадали с функциями государства. То, что это пошло и совково, не видеть невозможно. Как невозможно и не понимать, что подобные вещи являются прямым сигналом как украинскому обществу, так и зарубежным наблюдателям: админресурс на выборах будет, причем лютый. Поскольку партийность, как масонская клятва, у наших политиков всегда превалирует над государственными интересами, а интересы Партии регионов далеко не всегда соответствуют интересам государства (это касается любой партии, но для партии, отдельные члены которой откровенно пропагандирует враждебность к государству Украина, это особенно характерно), то наблюдаем прямую угрозу интересам самого государства. Прежде всего – законности. Впрочем, собственные откровенные сигналы о готовящемся беспределе нынешняя власть вообще не замечает. То, за что предыдущих правителей беспощадно драли на каждом углу, уже вошло в норму, и откровенно уголовная риторика вообще воспринимается как должное. Чего, к примеру, стоит заявление вице-премьера Сергея Тигипко о том, что его партии нужен союзник в лице Партии регионов, поскольку тогда «Партия регионов не будет использовать свои административные возможности против «Сильной Украины»» Вдумайтесь: заместитель главы правительства на всю страну заявляет, что будет соучаствовать в преступлении партии главы правительства – для того, чтобы преступники не обратили в жертву его самого, и для последующего раздела власти с преступниками. И после этой явки с повинной никто не то что не садится в тюрьму и не теряет должность – никто даже не задумывается о преступности прозвучавшего. Из уст высших должностных лиц нынешней Украины это звучит органично и правильно. И признавшийся в планируемом соучастии в преступлении, окрыленный Тигипко лично возглавляет список своей партии на выборах в Днепропетровский облсовет. Чего уж теперь стесняться-то? И все-таки: зачем тому же Сергею Леонидовичу, вице-премьеру, сдался мандат депутата облсовета? Причем Днепропетровской области, когда он сам живет в Киеве. Зачем мандат депутата горсовета Одессы Татьяне Пидрахуевне Киваловой, также живущей в Киеве? Или зачем главкому ВСУ Григорию Педченко место в Одесском облсовете? У нас что, на время сессий облсовета армия будет парализована? Почему не отдать место в списке тем партийцам, у которых будет достаточно времени и компетентности, чтобы нормально принимать участие в местном самоуправлении? Такими вопросами любители мандатов себя не утруждают явно. К большому сожалению, мандат депутата облсовета, как и горсовета, имеет по сравнению с нардепской корочкой одно хорошее свойство – при его получении не нужно подавать в отставку с госдолжностей и переписывать бизнес на тещину кошку. Министр Бойко уже намекнул, что хочет этим прелестным моментом воспользоваться. То есть никакой пошлости и никакого конфликта интересов наши дорогие кандидаты в совмещении постов не видят. Так что, граждане избиратели Партии регионов, будьте готовы к тому, что в свое рабочее время министр топлива и энергетики будет забивать на проблемы ТЭК, выбрасывать из головы бензиновые кризисы и перекрытие Россией газа и ходить делить обуховскую землю. Такое вот самоуправление на общественных началах. И все же объяснить, зачем губернатору области обязательно не только возглавлять облячейку ПР, но и быть депутатом облсовета (не будем же мы всерьез верить, что губернаторы настолько «авторитетные» для избирателей люди, что их берут в список только ради лишних процентов на выборах), затруднительно. Версий, объясняющих кадрово-электоральную политику нынешней власти, мы смогли выдвинуть всего три. То ли это делается для ужесточения админресурса сейчас (централизация всех штабов прямо в кабинете губернатора и ориентация работы всех облгосадминистраций исключительно на результат Партии регионов) и усиления контроля глав ОГА над облсоветами после выборов. То ли в Партии банально кончились «донецкие», и приходится экономить – по одному на 2-3 должности (а у Тигипко кадров, кроме себя самого, и так не было). То ли при Януковиче во властной верхушке коллекционировать должности и мандаты стало так же модно и престижно, как при Кучме и Ющенко – ордена и медали. Однако, судя по тому, что Янукович до сих пор не выдвинулся как кандидат в Енакиевский горсовет, последние два варианта отпадают. Юрко КОСМИНА
	gro-za			2010-10-01 20:56:57
Постійне посилання: www.pravda.com.ua/articles/2010/10/1/5434400/ Повний текст рішення КС про скасування політреформи 2004 року П'ятниця, 01 жовтня 2010, 13:08 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) м. К и ї в Справа № 1-45/2010 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 Конституційний Суд України у складі суддів: Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича - доповідача, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стецюка Петра Богдановича, Стрижака Андрія Андрійовича, Ткачука Павла Миколайовича, Шаптали Наталі Костянтинівни, Шишкіна Віктора Івановича, за участю представників суб'єкта права на конституційне подання Забарського Владислава Валерійовича, Шпенова Дмитра Юрійовича - народних депутатів України, представника Верховної Ради України Віламової Наталії Олександрівни, Представника Президента України у Конституційному Суді України Лукаш Олени Леонідівни, Постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді України Вознюка Володимира Денисовича розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 2, ст. 44). Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" стало конституційне подання 252 народних депутатів України. Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" є твердження суб'єкта права на конституційне подання про невідповідність Конституції України (неконституційність) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV. Заслухавши суддю-доповідача Вдовіченка С.Л., пояснення Забарського В.В., Шпенова Д.Ю., Віламової Н.О., Лукаш О.Л., Вознюка В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в: 1. Суб'єкт права на конституційне подання - 252 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (далі - Закон № 2222). На думку авторів клопотання, підставою для визнання неконституційним Закону № 2222 в цілому є порушення встановленої Конституцією України процедури його розгляду та ухвалення, оскільки відповідний проект закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 19 вересня 2003 року за реєстраційним № 4180 (далі - Законопроект № 4180) з поправками був розглянутий та ухвалений Верховною Радою України як Закон № 2222 без обов'язкового у такому разі висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України (стаття 159 Основного Закону України). Як стверджують народні депутати України, внесені у такий спосіб зміни до Конституції України призвели до порушення статті 1, частин другої, третьої, четвертої статті 5, статті 6, частини першої статті 8, частини другої статті 19, пункту 1 частини першої статті 85, статті 159 Основного Закону України. Суб'єкт права на конституційне подання акцентує, що Верховна Рада України, приймаючи Закон № 2222, мала право розглядати Законопроект № 4180, щодо якого було дано висновок Конституційного Суду України, і приймати відповідний закон про внесення змін до Конституції України без внесення жодних поправок, а у разі їх внесення - лише після надання Конституційним Судом України висновку про те, що законопроект з внесеними до нього поправками відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Народні депутати України зауважують, що порівняно із Законопроектом № 4180 з внесеними до нього поправками, щодо якого Конституційний Суд України дав Висновок від 12 жовтня 2004 року № 2-в/2004, у Законі № 2222 наявні такі зміни: 1) у пункті 1 розділу І: в абзаці першому виключено цифри "120" з переліку статей Конституції України, які викладаються зазначеним пунктом у новій редакції; змінено нову редакцію статей 78, 81, 85, 90 Конституції України, а саме: у частині першій нової редакції статті 78 виключено слова "крім випадків, передбачених цією Конституцією"; у частині другій нової редакції статті 78 виключено слова "(крім посад членів Кабінету Міністрів України)"; у пункті 6 частини другої та частині шостій нової редакції статті 81 виключено слова "(виключення)"; у пункті 22 частини першої нової редакції статті 85 слова "Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань" замінено словами "Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань"; у пункті 26 частини першої нової редакції статті 85 слова "половини складу Конституційного Суду України" замінено словами "третини складу Конституційного Суду України"; нову редакцію статті 90 доповнено новою частиною четвертою такого змісту: "Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання". У зв'язку з цим частина четверта нової редакції статті 90 (за законопроектом) у новій редакції цієї статті у Законі стала частиною п'ятою; у частині п'ятій нової редакції статті 90 (що у законопроекті була частиною четвертою нової редакції статті 90) слова "останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України та Президента України" замінено словами "останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України"; також з пункту 1 розділу І Закону виключено викладення в новій редакції статті 120 Конституції України, натомість у Законі з'явився новий пункт 8 розділу І, яким у новій редакції викладено лише частину першу статті 120 Конституції України. При цьому з редакції цієї частини виключено слова "випадків, передбачених частиною другою цієї статті, а також", передбачена ж законопроектом частина друга нової редакції статті 120 ("Члени Кабінету Міністрів України можуть суміщати свою посаду з мандатом народного депутата України") взагалі виключена; у пункті 1 розділу І Закону також виключено слова "Розділ VІ. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади"; 2) у пункті 4 розділу І Закону нову редакцію частини четвертої статті 94 Конституції України після слів "невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України" доповнено словами "і опубліковується"; 3) пункт 5 розділу І Закону є редакційним об'єднанням положень абзацу першого та підпункту "а" пункту 5 розділу І законопроекту; 4) у пункті 6 розділу І: перший абзац пункту 6 редакційно об'єднав положення абзаців першого, другого та десятого пункту 6 розділу І законопроекту, при цьому цифри "8 - 13", "15", "16" замінено цифрами "8 - 16"; виключено абзац "пункт 14 виключити"; змінено нову редакцію пунктів статті 106 Конституції України: передбачену у законопроекті редакцію пункту 12 частини першої статті 106 у Законі викладено як пункт 14, при цьому слова "подання про призначення Голови Служби безпеки України" замінено словами "подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України"; частину першу доповнено новим пунктом такого змісту: "12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України"; у новій редакції пункту 22 частини першої слова "половину складу Конституційного Суду України" замінено словами "третину складу Конституційного Суду України"; 5) у підпункті "а" пункту 7 Розділу І змінено редакцію пунктів статті 116 Конституції України: у пункті 92 виключено слова "голів місцевих державних адміністрацій"; виключено положення щодо доповнення статті 116 Конституції України пунктом 93 такого змісту: "93) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України". Відповідно, й в абзаці першому слова і цифри "пунктами 91, 92 і 93" замінено словами і цифрами "пунктами 91 і 92"; 6) у Законі виключено пункт 8 розділу І законопроекту, яким частини четверта, восьма - десята статті 118 Конституції України викладалися в такій редакції: "Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України"; "Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, Кабінетом Міністрів України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Кабінет Міністрів України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Кабінет Міністрів України приймає рішення про відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації". Натомість, як вже зазначалось вище, у пункті 8 розділу І Закону вміщено іншу норму - зміни до частини першої статті 120 Конституції України; 7) у пункті 10 розділу І нову редакцію частини першої статті 122 Конституції України після слова "Прокуратуру" доповнено словом "України"; 8) у Законі виключено положення пункту 11 розділу І законопроекту щодо викладення пункту 2 частини п'ятої статті 126 Конституції України в такій редакції: "2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років, а суддями Конституційного Суду України та Верховного Суду України - сімдесяти років". У зв'язку з цим пункт 12 законопроекту у Законі перенумеровано на пункт 11; 9) у Законі виключено положення пункту 13 розділу І законопроекту, яким частина друга статті 148 Конституції України викладалася в такій редакції: "Президент України, Верховна Рада України призначають по дев'ять суддів Конституційного Суду України"; 10) у розділі ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону: пункт 1 викладено в новій, суттєво відмінній від законопроекту редакції; виключено положення пунктів 4 - 9". Обґрунтовуючи своє клопотання, суб'єкт права на конституційне подання посилається на правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішеннях від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 у справі щодо внесення змін до Конституції України, від 27 березня 2000 року № 3-рп/2000 у справі про всеукраїнський референдум за народною ініціативою, від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 у справі про здійснення влади народом, від 26 червня 2008 року № 13-рп/2008 у справі про повноваження Конституційного Суду України. 2. Свої позиції стосовно предмета конституційного подання висловили Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України, Міністерство юстиції України, науковці Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Одеської національної юридичної академії. 3. Конституційний Суд України, вирішуючи порушені у конституційному поданні питання, виходить з такого. 3.1. Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України). Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України). Зазначені вимоги стосуються і внесення змін до Конституції України. В Основному Законі України передбачено засади поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, здійснення повноважень органами державної влади на підставі, в межах та у спосіб, встановлених Конституцією та законами України (стаття 6, частина друга статті 19). Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України). У пункті 1 частини першої статті 85 Конституції України визначено повноваження Верховної Ради України вносити зміни до Конституції України, але виключно в межах і порядку, передбачених розділом XIII Конституції України. 3.2. Відповідно до статті 159 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Передбачена статтею 159 Конституції України особлива процедура розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України спрямована на те, щоб не допустити внесення змін до Основного Закону України всупереч вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Згідно з офіційним тлумаченням положень статті 159 Конституції України, наданим Конституційним Судом України у Рішенні від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 у справі щодо внесення змін до Конституції України, "у разі внесення в процесі розгляду у Верховній Раді України поправок до законопроекту він приймається Верховною Радою України за умови наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект з внесеними до нього поправками відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України" (абзац другий пункту 2 резолютивної частини). При цьому Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що згідно із статтею 159 Конституції України обов'язковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, поданий до Верховної Ради України в порядку статей 154, 155 і 156 Конституції України, але й усі можливі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Законопроект, який за висновком Конституційного Суду України відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституції України і до якого було внесено поправки під час розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, підлягає також перевірці Конституційним Судом України щодо відповідності цього законопроекту вимогам зазначених статей Конституції України перед прийняттям його як закону про внесення змін до Конституції України (абзаци шостий, сьомий пункту 3 мотивувальної частини). Отже, за Основним Законом України наявність відповідного висновку Конституційного Суду України є обов'язковою умовою розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України на пленарному засіданні Верховної Ради України. Здійснення Конституційним Судом України попереднього (превентивного) контролю відповідності такого законопроекту вимогам, встановленим статтями 157 і 158 Конституції України, з усіма можливими поправками, внесеними до нього у процесі розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, є невід'ємною стадією конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України. 3.3. Згідно з частиною першою статті 152 Конституції України закони за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2008 року № 13-рп/2008 у справі про повноваження Конституційного Суду України дійшов висновку, що Конституційний Суд України повинен здійснювати наступний конституційний контроль і щодо закону про внесення змін до Конституції України після набрання ним чинності, оскільки відсутність судового контролю за процедурою його розгляду та ухвалення, визначеною у розділі ХІІІ Конституції України, може мати наслідком обмеження чи скасування прав і свобод людини і громадянина, ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України або зміну конституційного ладу у спосіб, що не передбачений Основним Законом України (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини). 4. Вирішуючи питання, порушені у конституційному поданні, Конституційний Суд України виходить з того, що конституційному контролю підлягає не зміст Закону № 2222, а встановлена Конституцією України процедура його розгляду та ухвалення. Аналогічний підхід був застосований Конституційним Судом України у Рішенні від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009 у справі про конституційно встановлену процедуру набрання чинності законом. Вказаним рішенням визнано неконституційним Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання" від 19 березня 2009 року № 1168-VI. Конституційний Суд України 10 грудня 2003 року дав Висновок № 3-в/2003 щодо відповідності Законопроекту № 4180 вимогам статей 157 і 158 Конституції України у справі про внесення змін до статей 76, 78, 81, 82 та інших Конституції України. У процесі доопрацювання Законопроекту № 4180 та попереднього його схвалення 23 червня 2004 року більшістю від конституційного складу Верховної Ради України до нього були внесені зміни, у тому числі доповнення, уточнення формулювань приписів та редакційні правки. На Законопроект № 4180 з внесеними до нього поправками 23 червня 2004 року Конституційний Суд України дав Висновок від 12 жовтня 2004 року № 2-в/2004. Під час подальшого розгляду Законопроекту № 4180 Верховною Радою України до нього знову були внесені поправки (зміни). Однак змінений Законопроект № 4180 не був направлений Верховною Радою України до Конституційного Суду України для надання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а був розглянутий і ухвалений нею 8 грудня 2004 року як Закон № 2222. Аналіз Законопроекту № 4180, щодо якого Конституційний Суд України дав Висновок від 12 жовтня 2004 року № 2-в/2004, та Закону № 2222 дозволяє констатувати, що Законом № 2222 до Конституції України були внесені положення частини четвертої статті 90, пункту 12 частини першої статті 106, які не містилися у Законопроекті № 4180, що був на розгляді в Конституційному Суді України. Порівняно із Законопроектом № 4180 змістовно різняться змінені Законом № 2222 положення частин першої, другої статті 78, пункту 6 частини другої, частини шостої статті 81, пункту 26 частини першої статті 85, частини четвертої статті 90, частини четвертої статті 94, пунктів 14, 22 частини першої статті 106, пункту 92 статті 116, частини першої статті 120 Конституції України. Із запропонованих Законопроектом № 4180 змін до Конституції України Верховною Радою України виключені положення щодо доповнення пунктом 93 статті 116, частинами четвертою, восьмою, дев'ятою, десятою статті 118, частиною другою статті 120, пунктом 2 частини п'ятої статті 126, частиною другою статті 148 Конституції України. З аналізу Закону № 2222 та Законопроекту № 4180 вбачається також наявність у Законі № 2222 редакційних доповнень, виправлень та уточнень, частково зумовлених вказаними змістовими змінами та вимогами правил законодавчої техніки. У такий спосіб змінені пункт 22 частини першої статті 85, частина перша статті 122 Конституції України та абзац перший пункту 1, підпункт "а" пункту 6‚ підпункт "а" пункту 7, пункти 8, 10, 11 розділу І Закону № 2222. Крім того, з пункту 1 розділу І Законопроекту № 4180 вилучено слова: "РОЗДІЛ VІ. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ІНШІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ", а з підпункту "а" пункту 6 розділу І - абзац дев'ятий: "пункт 14 виключити". Відмінності наявні як у положеннях, що стосуються безпосередньо змін до Конституції України, так і в положеннях розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2222. Зокрема, пункт 1 розділу ІІ викладено у новій редакції, а пункти 4, 5, 6, 7, 8, 9, які передбачалися Законопроектом № 4180, виключено. Таким чином, 8 грудня 2004 року Верховна Рада України розглянула Законопроект № 4180 з поправками, щодо якого Конституційний Суд України не давав висновку, і ухвалила Закон № 2222, чим порушила вимоги частини другої статті 19, статті 159 Конституції України. 5. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У Конституції України окремо встановлено повноваження Верховної Ради України щодо внесення змін до Конституції України відповідно до процедури, передбаченої розділом ХІІІ (пункт 1 частини першої статті 85), і прийняття законів (пункт 3 частини першої статті 85) за процедурою, встановленою її статтями 91, 93. Отже, зазначені повноваження Верховної Ради України є самостійними і відрізняються за конституційною процедурою їх реалізації. Згідно зі статтею 91 Основного Закону України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією України. Натомість законопроект про внесення змін до Конституції України, крім розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори. Референдум" і розділу ХІІІ "Внесення змін до Конституції України", попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 155 Основного Закону України). Дотримання встановленої Конституцією України процедури розгляду, ухвалення та набрання чинності законами, у тому числі й законами про внесення змін до Конституції України, є однією з умов легітимності законодавчого процесу. Верховна Рада України 8 грудня 2004 року одним (одночасним) голосуванням прийняла Закон № 2222 разом із Постановою Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України" № 2223-IV та Законом України "Про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року" № 2221-IV. Одночасне прийняття самостійних правових актів, предмет регулювання яких та визначені у статтях 91, 155 Конституції України процедури їх розгляду і ухвалення є різними, свідчить про порушення Верховною Радою України частини другої статті 19 Конституції України при прийнятті Закону № 2222. Про недотримання конституційної процедури розгляду та ухвалення Закону № 2222 зауважили у своїх висновках європейські та вітчизняні публічні інститути, зокрема Парламентська Асамблея Ради Європи, Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеціанська Комісія). На їх думку‚ ця процедура була впроваджена з порушеннями принципів демократичної держави і верховенства права. У документах вказаних організацій йдеться про такі порушення, як розгляд Верховною Радою України без висновку Конституційного Суду України остаточного тексту Законопроекту № 4180, одночасне голосування за прийняття декількох нормативно-правових актів. Так, у пункті 14 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 року № 1466 "Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною" зазначено: "Парламентська Асамблея також занепокоєна, що нові конституційні зміни були схвалені без попереднього розгляду Конституційним Судом так, як це передбачено статтею 159 української Конституції та як це витлумачено в рішенні Конституційного Суду України від 1998 року". У Висновку Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, ухваленому 27 грудня 2005 року, вказано, що розгляд і прийняття Закону № 2222 здійснено Верховною Радою України з порушенням вимог статті 159 Конституції України. Таким чином, Верховна Рада України прийняла Закон № 2222, не дотримавши встановленої Конституцією України процедури його розгляду та ухвалення, чим порушила положення її частини другої статті 6, частини другої статті 19, пункту 1 частини першої статті 85, статті 159. 6. Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України). Основний Закон держави гарантує суверенітет України, її територіальну цілісність, права і свободи людини і громадянина, неприпустимість їх скасування або звуження змісту та обсягу, забезпечення правового порядку в Україні, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 2, 19, 21, 22). Підставою для втрати чинності законом у цілому або його окремими положеннями є, зокрема, визнання закону, його окремих положень такими, що втратили чинність, єдиним органом законодавчої влади - Верховною Радою України, або визнання їх такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні - Конституційним Судом України. Частина друга статті 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись вказаною нормою, Конституційний Суд України при ухваленні Рішення від 24 грудня 1997 року № 8-зп зазначив, що "закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини). Конституційний Суд України виходить з того, що визнання неконституційним Закону № 2222 у зв'язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом № 2222. Це забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України. Аналогічні правові наслідки мали місце після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року № 17-рп/2009 у справі про конституційно встановлену процедуру набрання чинності законом, в результаті якого положення Закону України "Про Конституційний Суд України" відновили свою дію в попередній редакції. Як зазначив Конституційний Суд України в абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000, "рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8)". Згідно з частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України" у разі необхідності Конституційний Суд України має право визначити у своєму рішенні порядок і строки його виконання та покласти на відповідні державні органи обов'язок забезпечити це виконання. В абзаці шостому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 вказано, що "додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов'язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність". Керуючись частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України вважає за необхідне покласти на органи державної влади обов'язок щодо невідкладного виконання цього Рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом № 2222. Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, частинами першою, другою статті 152, статтею 153 Конституції України, статтями 51, 63, 65, 67, 69, 70, 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України в и р і ш и в: 1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття. 2. Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. 3. Згідно з частиною другою статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України" покласти на органи державної влади обов'язок щодо невідкладного виконання цього Рішення стосовно приведення нормативно-правових актів у відповідність до Конституції України від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV. 4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ © 2000-2010 "Українська правда" Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на pravda.com.ua
1	Andrew			2010-10-02 10:04:41
	все запутались, королевство кривых зеркал... цитата: "Положення закону про внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ) після набрання ним чинності стають невід'ємною складовою Конституції України ( 254к/96-ВР ) - окремими її положеннями, а сам закон вичерпує свою функцію." -------------------------------------------------------------------------------- Документ va06u710-08, редакцiя вiд 05.02.2008 (1 сторiнка) Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради [ 02.10.10 09:54 ] -------------------------------------------------------------------------------- У Х В А Л А КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 102 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України", Закону України "Про внесення зміни до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" м. Київ Справа N 2-1/2008 5 лютого 2008 року N 6-у/2008 Конституційний Суд України у складі суддів: Бринцева Василя Дмитровича - головуючого, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В'ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Колоса Михайла Івановича, Маркуш Марії Андріївни - доповідача, Мачужак Ярослави Василівни, Овчаренка В'ячеслава Андрійовича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича, розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 102 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV ( 2222-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 2, ст. 44), Закону України "Про внесення зміни до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" від 4 серпня 2006 року N 79-V ( 79-16 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 41, ст. 355). Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та розглянувши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в: 1. Суб'єкт права на конституційне подання - 102 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з письмовим клопотанням вирішити питання щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV ( 2222-15 ) (далі - Закон N 2222-IV), Закону України "Про внесення зміни до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" від 4 серпня 2006 року N 79-V ( 79-16 ) (далі - Закон N 79-V). Автори клопотання вважають, що Закон N 2222-IV ( 2222-15 ) розглянуто у спосіб, який порушує порядок, визначений розділом XIII Основного Закону України ( 254к/96-ВР ), а саме: до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстр. N 4180) у процесі його доопрацювання та попереднього схвалення були внесені зміни, які не перевірялися Конституційним Судом України щодо їх відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ). Верховна Рада України, розглянувши цей законопроект та прийнявши відповідно Закон N 2222-IV ( 2222-15 ) без висновку Конституційного Суду України щодо відповідності статтям 157 і 158 Конституції України ( 254к/96-ВР ) проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" із внесеними до нього змінами, порушила конституційну процедуру його розгляду. У конституційному поданні народні депутати України ставлять також питання визнати таким, що не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР ), зокрема пункту 1 частини першої статті 150, Закон N 79-V ( 79-16 ). Вони стверджують, що змінами, внесеними Законом N 79-V ( 79-16 ), звужено повноваження Конституційного Суду України, встановлені в пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ). На їхнє переконання, Верховна Рада України, змінюючи повноваження Конституційного Суду України, мала внести зміни до статті 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ) з дотриманням процедури, визначеної розділом XIII Основного Закону України ( 254к/96-ВР ). 2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 14 грудня 2007 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), та пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні. 3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого. Конституційне подання за формою та змістом повинне відповідати вимогам статей 38, 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) і містити правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або окремих його положень. Предметом розгляду Конституційним Судом України може бути конституційне подання, в якому викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів (частина перша статті 71 Закону України "Про Конституційний Суд України") ( 422/96-ВР ). Відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) в конституційному поданні має зазначатися, зокрема, повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування правового акта, конституційність якого (окремих його положень) оспорюється (пункт 3). Положення закону про внесення змін до Конституції України ( 254к/96-ВР ) після набрання ним чинності стають невід'ємною складовою Конституції України ( 254к/96-ВР ) - окремими її положеннями, а сам закон вичерпує свою функцію. З набуттям чинності Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) його положення, оскаржені суб'єктом права на конституційне подання, є фактично положеннями Конституції України ( 254к/96-ВР ), прийнятої 28 червня 1996 року (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 30, ст. 141), яка діє в редакції Закону N 2222-IV ( 2222-15 ). У конституційному поданні неправильно вказано повне найменування, номер і дату прийняття правового акта, положення якого оспорюються, що не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ). Положення Закону N 79-V ( 79-16 ), оскаржені суб'єктом права на конституційне подання, є фактично положеннями розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 49, ст. 272) в редакції Закону N 79-V ( 79-16 ). Тобто в конституційному поданні неправильно вказано повне найменування, номер і дату прийняття правового акта, положення якого оспорюються, що не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ). Аналогічну правову позицію викладено в Ухвалі Конституційного Суду України від 12 жовтня 2005 року N 32-у/2005 ( v032u710-05 ). Суб'єкт права на конституційне подання не дотримав вимог статей 39, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), тому підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає. Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 13, 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), Конституційний Суд України у х в а л и в: 1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 102 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV ( 2222-15 ), Закону України "Про внесення зміни до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Конституційний Суд України" від 4 серпня 2006 року N 79-V ( 79-16 ) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ) - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законом України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ). 2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
2	проффессор			2010-10-02 10:38:38
	Логика па_донецки - из двух противоположных решений главнее то, в котором больше букв; в случае спорящих сторон - размер кулака...
3	gro-za			2010-10-02 19:36:34
	proua.com/inform/2010/10/01/102643.html Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
4	е л ь ф			2010-10-02 22:00:18
	proua.com/inform/2010/10/01/102643.html -чомусь не працює, інша лінка наприклад працює proua.com/news/2010/10/01/104718.html
5	gro-za			2010-10-03 12:49:38
	е л ь ф 2010-10-02 22:00:18 14 час назад повідомив: "http://proua.com/inform/2010/10/01/102643.html -чомусь не працює, інша лінка наприклад працює proua.com/news/2010/10/01/104718.html" Дійсно, хтось перемістив цей документ сюди - ru.proua.com/inform/646.html
6	gro-za			2010-10-03 13:59:20
	www.zn.ua/1000/1550/70522/ - № 36 (816) 2 — 8 октября 2010 Виктор Янукович перестал путать свое с общественным. И посчитал все своим Автор: Юлия МОСТОВАЯ ... Что означает принятое Конституционным судом решение? Разумеется, оно означает, что Виктор Федорович получил не только абсолютную сатисфакцию, но наконец-то понятную и желанную модель власти. Однако «Я отвечаю за все» — это не только название книги Юрия Германа. Теперь это политическое кредо действующего президента — хочет он этого или нет. Возрожденная Конституция обрезала полномочия парламента, урезав систему сдерживания. И наделила президента дополнительными полномочиями, среди которых, пожалуй, традиционно основными являются кадровые. Виктор Янукович получил всю полноту власти, весь набор инструментов и механизмов для проведения собственной кадровой политики в исполнительной власти. Теперь он — царь, ибо вершит судьбы тех, кто вершит наши. Предполагаемые Конституцией формальности в виде представления премьером для утверждения президентом кандидатур на посты министров и губернаторов, как и во времена Леонида Даниловича, будут легко преодолеваться. Поскольку мы помним, что согласно Конституции 1996 г. премьер-министра, с подачи президента, утверждает парламент, но с этого момента политическая смерть главы Кабмина находится не в сундуке и яйце, она — в президентском «паркере». Ибо снять премьера президент может одним росчерком пера. Будучи абсолютно зависимым от главы государства, только премьер-камикадзе позволит себе принципиально перечить президенту. Именно этот пункт Конституции, с практической точки зрения, является точкой опоры всей конструкции, называемой у нас президентско-парламентской республикой. ...
	bav			2010-10-01 11:28:53
НА БЛЮДЕЧКЕ С ЗОЛОТОЙ КАЙОМОЧКОЙ Нарешті, через 10 днів підключення домофону, мені принесли 4 БЕЗКОШТОВНІ ключі (але довелося написати розписку, що претензій я не маю, хоча я уточнив - з 01.10.10). Отже мої численні звернення протягом 11 днів до "Циврал-сервіс", дільничного, прокуратури, МВС, виклик наряду міліції (двічі), РДА (самостійно і з боку прокуратури) не пропали марно. Побажання всім: БОРІТЕСЯ і ПОБОРИТЕ! Запитання наступне: 1. Яке ІТЗ зараз? 2. Позовні вимоги аналогічні: Визнати недійсними «Договір № на виконання робіт з монтажу домофонних систем» «Договір № про надання послуг з технічного обслуговування» ... та Стягнути з ТОВ ТЦД «Цифрал сервіс» моральну шкоду, нанесену самоуправством, нечесною підприємницькою практикою та створенням перешкод позивачу в користуванні власною квартирою ... у розмірі 1000 грн. (більше суд не дасть) те саме з ПОВІРЕНОГО.
1	gro-za			2010-10-01 15:22:56
	Розмір плати за ІТЗ судового розгляду справи встановлений постановою КМУ від 21 грудня 2005 р. № 1258 (в редакції постанови від 5 серпня 2009 р. № 825).
2	gro-za			2010-10-03 16:38:53
	П О С Т А Н О В А від 8 липня 2009 р. N 693 Київ Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: Скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 ( 361-2009-п ) "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 29, ст. 974). У зв'язку з цим відновити дію постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 ( 1258-2005-п ) "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (Офіційний вісник України, 2005 р., N 52, ст. 3301; 2006 р., N 46, ст. 3080; 2007 р., N 28, ст. 1116) у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. N 361 ( 361-2009-п ). Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
	gro-za			2010-09-30 15:46:04
obozrevatel.com/news/2010/9/28/393677.htm - Самый беспристрастный суд в мире. Ч.3 29 сентября 02:38 Анатолий Шарий (Продолжение. Начало можно прочитать здесь - obozrevatel.com/news/2010/9/27/393321.htm) Все судьи зависят от главы суда. Судья, расписывающий дела – царь и бог. Он решает, кому рассматривать дела о перегоревших лампочках, а кому – о миллионных задолженностях. Кроме этого, каждый суд многополярен. То есть, в природе существуют судьи «региональные», «бютовские», и прочие. Глава суда знает – в его вотчине работает коллега, рассматривающий дела исключительно партии Х. На него иски к партии Х и расписывается. В суде на Богдана Хмельницкого, по некоторым сведениям, работает судья, рассматривающая дела лишь одного человека – некого олигарха, назовем его условно «Костя». Ранее женщина в мантии трудилась в юридическом отделе банка, принадлежащего данному олигарху. К Косте мы еще вернемся, ибо данный индивидуум заслуживает в определенной степени уважения – именно он выстроил пирамиду, позволяющую выигрывать любые дела любого уровня сложности благодаря своим нотариусам, адвокатам, судьям первой, второй и прочих инстанций вплоть до Верховного суда. Поговорим о полярности судейской системы в Украине. Сегодня у власти партия Y. Глава суда, если он не дурак, и не хочет уступить место более сообразительному коллеге, переключает тумблер в голове. Теперь, если иск касается партии Х, то дело расписывается на судью от партии Y. Естественно, решение будет соответствующее, партию Х никак не устраивающее. Однако никого это не волнует. Правила есть правила, и не партия Y их выдумала. Партия Х на очередном районном съезде вызывает своего судью на ковер и сурово вопрошает – «ты почему, собака, не справляешься с поставленной задачей?» А он, бедолага, ни при чем. Он и рад бы, да глава суда остро чувствует политическую обстановку, и против действующей власти не попрет. Если попрет, то его подвинут. Станет он и.о., уступив место более лояльному вершителю правосудия. Существуют целые юридические конторы, по отношению к которым если и не будет однозначно положительного решения, то уж лояльное, максимально объективное рассмотрение дела таким избранным организациям обеспечено. Даже если нет контрольного звонка сверху. Имеется группа организаций и компаний, иск против которых априори проигрышный, какие бы суммы ты не нес. Это Пенсионный фонд, к примеру. Есть распоряжение, и в судах оно выполняется. Человеку в мантии остается только найти прорехи в исковом заявлении, либо решить все однозначно и тупо на свое усмотрение. В законе есть формулировка – «виходячи з власного переконання». О, тот, кто это придумал – великий человек. Суд может принимать во внимание свидетельские показания, доказательства, документы. Но решение принимает «виходячи з власного переконання». Смотрит судья на доверенность, и, используя собственные глубочайшие познания в бумагопроизводстве, утверждает – «эта доверенность настоящая, я это вижу по качеству краски и плотности целлюлозы». Вот и все. У тебя может быть три экспертизы, подтверждающих – документ липовый. Но выводы экспертов меркнут перед вердиктом от вершителя судеб в мантии – «доверенность настоящая!» И баста. Если истец непонятливый, и подает на апелляцию – тоже не беда. Ведь заявление может… затеряться. Кто его знает – может, не отправили, может, за стол упало, может быть, мыши съели или тараканы унесли. А может, в нем ошибка. Но ошибка обнаруживается не тогда, когда заявление подано, а на 9-й день, к примеру. Ведь апелляционную жалобу, равно как я заявление о жалобе, человек подает в суд первой инстанции, а уже оттуда запакованное дело передается в суд апелляционный. Однако бывает так, что ненужное дело в нужное место не попадает по техническим причинам. Машина вовремя не приехала, к примеру, и не доставила бумажки из пункта А в пункт Б. Когда разъяренный истец прибегает в суд, и, сотрясая воздух проклятиями, показывает бумагу с печатью канцелярии, подтверждающую своевременную подачу жалобы, ему говорят – «так это же не наша печать, уважаемый!» Или спокойно показывают на пару буковок в бумажке, на которых истец и внимания не обращал – «видите, достопочтенный, у нас и букв таких нет, у нас есть ПГ, а тут у вас КТ» Все, иди гуляй. Истекает срок подачи апелляции, и решение суда входит в силу. Конечно же, истец пишет еще одну жалобу на восстановление сроков апелляции. Дело уже в апелляционном суде. Судья звонит коллеге в суд первой инстанции, и спрашивает – «кто там решал по этому делу, пусть ко мне подъедет». «Решала» подъезжает, дает судье в апелляции пару копеек, и судья отказывает в продлении сроков. Дело сделано, умываем руки и курим бамбук… Теперь вернемся к конкретному олигарху Косте. Константин, как и все отечественные олигархи, человек весьма неглупый. Великое заблуждение – считать супербогатых украинцев дураками, на которых деньги упали с небес, аки манна. Константин – стратег. На заре перестроечного хаоса он понял, что иметь своих юристов – важнее, чем иметь целую армию тупых накачанных быков. Один юрист может сделать намного больше, чем бригада отморозков. На первоначальном этапе юристы спасали. Потом стало мало – появились у Кости свои нотариусы. Нотариусы могли сделать левые доверенности, могли другие полезные, но незаконные дела помогать проворачивать. Однажды мало стало и нотариусов, появились свои регистраторы ценных бумаг. Со временем Костя начал двигать в залы заседаний своих судей, и выстроил цепочку вплоть до Верховного суда. Получилась идеальная система, при которой решения были однозначно в пользу Кости, и невозможно было обжаловать не только само решение, бессмысленно было писать телегу на конкретного лгуна в мантии. Бумага попадала в квалификационный комитет, где благополучно глушилась. Наш олигарх решал вопросы любой сложности. И решал их всегда однозначно в свою пользу вне зависимости от того, скольких людей необходимо было оставить без гроша. В Житомирской области есть глиняный карьер. Карьер снабжает глиной кирпичный завод. Константину завод приглянулся, но люди продавать предприятие отказались. Зачем прибыльный бизнес продавать-то? Константин сказал – «ок», и по суду отменил решение Облрады о передаче в аренду глиняного карьера. Став владельцем карьера, Костя взвинтил цены на сырье для кирпичного завода. В результате, за копейки купил (отнял) чужой прибыльный бизнес, на создание которого были потрачены годы труда. Белоцерковский завод по производству незаменимых автомобильных комплектующих Константину тоже приглянулся в свое время. И зашел наш олигарх издалека – начал скупать у селян акции местного Облэнерго. Костин регистратор ценных бумаг быстренько стряпает необходимые документы, после чего новоявленный владелец 40% акций выходит на общих сборах с предложением выкупить у Госимущества контрольный пакет акций поставщика электроэнергии. Госимущество не позволяет, но олигарх через свой суд отменяет данный запрет, и становится решением Хозяйственного суда Киевской области владельцем предприятия, снабжающего энергией завод по производству автомобильных комплектующих. Стал он владельцем на 5 дней. До решения суда, приостановившего решение суда первой инстанции, прошло именно пять дней. За эти пять дней Костя, получивший с помощью исполнительной службы на руки печать, успел выписать векселей иностранным компаниям на сотни миллионов. Константин проигрывает суд в апелляции. Казалось бы – нелогично. Зачем проигрывать, если можешь выиграть с помощью «своих» вершителей правосудия. Ан нет. Все продумано. Облэнерго – банкрот, и заплатить по многомиллионным векселям не может. Тогда вновь появляется Костя, и делает предложение, от которого энергетики отказаться не могут. Таким же образом, по такой же, как под копирку, схеме, Константин приобретает и водоканал. После чего взвинчивает до небес цены на воду и электричество для завода. Кроме того, начинает настойчиво с завода требовать долги. Завод сдается, и прибыльное предприятие переходит в руки рейдера-олигарха. Однажды решил Константин создать завод по производству медпрепаратов. В таком серьезном и наукоемком деле одних денег мало. Нужны специалисты-медики. Спецы нашлись, и поставили Косте условие – давай нам половину акций предприятия, которое мы будем в поте лица создавать и поднимать. Олигарх согласился со справедливым условием, но уже тогда, в 2000-м году, знал, что через десяток лет компаньонов кинет. Швырнет. В договорах о продаже акций специалистам не были указаны реквизиты счета, куда следует перечислять деньги за акции. Научные работники заплатили напрямую в кассу банка – кто 10 гривен, кто 20. Завод развивался, вырос до одного из крупнейших в Украине, начал зарабатывать миллиарды. Специалисты-медики постарели, и решили выйти из бизнеса, продав акции. Константин согласился купить ценные бумаги по… 2 гривны. Естественно, медики возмутились, и пошли в депозитарий акции забирать. Но в депозитарии (принадлежащем Косте) их ждала страшная новость – в КАЖДОМ договоре была допущена ошибка. Незначительная ошибка, но из-за нее никому ценные бумаги не отдали. К примеру, приходит в банк Пыпкин, а в договоре указано, что он – Пипкин. Или приходит Иванов Владимир Семенович, а в договоре прописано, что акции принадлежат Иванову ВлОдимиру Семеновичу. Извините, это не вы. Мы вам акции Влодимира Семеновича не отдадим. В это же время на медиков вышел европейский инвестор с предложением купить их ценные бумаги. Оформил с каждым из медиков договора о продаже, и выслал инвестор в Украину юристов, дабы те разобрались с недобросовестными хранителями акций. Юристы иностранного инвестора начали судиться, доказывая, что все Пыпкины и Пипкины – одни и те же лица. Прошло два года. Суды право собственности на акции многочисленных Пыпкиных вернули. Пришли Пыпкины к Косте. Костя за акционеров порадовался, и началась процедура обездвижения ценных бумаг. Но предварительно предусмотрительным владельцем завода было проведено собрание акционеров, на котором регистратора решили поменять. На пути от одного регистратора к другому потерялся реестр акционеров. Константин так и сказал – «я бы рад, да реестр затерялся, нужно пару лет подождать, пока найдется». Телевидение гудит, пресса шумит. А Косте по барабану. Подключилось посольство страны-инвестора, и дело начало приобретать масштабы международного конфликта. В итоге все суды инвестором были выиграны, настал долгожданный момент продажи акций. Инвестор заключил договора, начал ждать падения акций на свой счет. Не падают. Иностранцы к Косте – «опять ты что-то мутишь?!» А тот и отвечает – «понимаете, в 2000 году, когда люди покупали акции, они за них… не рассчитались!» Кроме того, Константин подал на акционеров в суд на взыскание задолженности. Если, мол, не рассчитаются (кто по 20 гривен, кто по 10), то акции у них заберу. Непонятливые медики предложили – «мы заплатим, давайте счет!» Им ответили, что счет указан в договоре. Подняли договора, и обнаружили ту самую странность, о которой я упомянул в начале описания данной аферы – номера счета в договоре не было. Нет счета – нет поступления на счет. Нет поступления – отдавайте акции. И полетел иск в суд о признании всех договоров недействительными. И все у Кости получилось бы, но в дело вписалась некая третья сила в лице мощной юридической компании. Получилось у компании воздействовать на Константина весьма деликатным способом, который я описывать не имею права. Спросите у самого Кости. Захочет – расскажет. Не было бы у старичков-акционеров поддержки – пролетели бы они мимо кассы со своими акциями. И никто в этой стране не смог бы им помочь. Именно беззащитность граждан перед машиной судебной системы является основной отличительной особенностью суда украинского от суда норвежского, к примеру, или английского. Правда, некоторые рейдеры и аферисты иногда уходят навеки, доигравшись до пули или бомбы. Но об этом – в следующей части моего повествования, которое, ввиду широты темы, переименовывается в «Страна беспредела. Часть 4»… 29 сентября 02:38 ============================================ Коментатор: "самое смешное в нашей системе то, что потратив море денег и крови на нужное тебе судебное решение, ты с удивлением видишь, что выполнять его, что то отчуждать, забирать, продавать и возвращать никто не собирается, потому что исполнительная служба - следующий аукцыон, где проигравший дело может все твои претензии успешно похоронить, особенно если все что ты готов был выделить (из финансов) было потрачено в суде а особо умные так и делают, зачем заморачиваться в суде, занесите деньги в исполнительную службу, и она в упор не найдет ни тебя, ни твоего имущества... " ============================================